Почнемо день із цікавих фото а потім перейдемо до фруктів. Почнемо з пам'ятника Fuente La Hermana Agua (Джерело сестри води), що знаходиться недалеко від офісу. Він був побудований на кубах і призмах різних розмірів, які розміщені в різних позиціях, і за задумом автора мають виглядати дуже гармонічно. Автором ж є архітектором скульптурного дизайну  Fernando González tapatío Gortázar, який отрмав міжнародне визнання за його скульптурні роботи, а також отримав у Японії нагороду Генрі Мура.

А це одна із багатьох скульптур, що трапляються по дорозі серед дороги:

Вже звичними стали пальми:

І отакі дерева:

Знайшли по дорозі на обід креативну велостоянку:

Саша не втримався і таки купив собі мексиканський прапор, який можна буде детально розглянути в наступному пості:

Пообідали столовими приборами із маленького відра:

І пішли по фрукти... Отакий нам видався надто дорогим, тому його не купували:

Цей надто дивним, тому не взяли і його:

Груші також не брали, але показати треба, бо червоні у нас не дуже звичні:

А от все решту спробували. Почнемо із PERA ASIATICA (азіатська груша). На смак щось середнє між грушею та айвою:

Спробували і CIRUELA ROJA DABSA (червона слива) - звичайна слива, але дуже соковита.

CHIKOZAPOTE - на запах смердючішого ще не нюхали )) Хоча всі фрукти в маркеті відбірні і свіжі. Через запах нас двоє не наважилося їсти. Третій спробував, але навіть не прожував. Далі була нецензурщина... ) Ніколи не купуйте CHIKOZAPOTE.

А отак цей "фрукт" виглядає зсередини.

А потім почалася казка. Спробували CARAMBOLA, або як її ще називають Star Fruit, чому так - зараз напишу.

А це і є пояснення, чому така назва, бо у розрізаному стані кусочки карамболи нагадують зірки.

На сьогодні все. Не бійтесь пробувати!