Середа. Зібрав все найцікавіше що було за ці три робочі дні. Почалося все вже із звичного приходу в офіс Centro del Software Guadalajara:

Саша продовжував здобувати навики правильного тримання ноутбука в рухах:

Ми із дружиною Іринкою не могли не сфоткатися біля однієї із червоних стін в нашому офісі:

Ну а потім почався звичний робочий день:

Не за горами був і час пообідати. Зібралися. Вийшли. По дорозі натрапили на магазини де можна прикупити собі сомбреро чи традиційний мексиканський одяг:


По дорозі попався і крутий джип GMC:

В животі бурчить, тож пора заходити в кафе:

Там, як і всіх відвідувачів, нас зустрів здоровенний папуга:

По дорозі зустріли ще й музиканта, котрий підходив до свої братії, що для апетиту наспівувала всім присутнім пісні


Після того як пообідали, побігли до готелю в басейн. Там натрапили на таку квітку:

А потім, так вийшло, почалася підготовка до приймання виклику Ice Bucket Challenge:

Ну а потім збігали до місцевого оператора (величезний офіс, купа професіоналів з обслуговування) і Саша купив собі місцеву сімку. Як виявилося на питання як перевірити баланс нам ніхто не зміг відповісти, підняли на ноги всіх працівників, але так і не змогли відповісти нам на елементарне питання, хоч добре спілкувалися англійському і розуміли що нам потрібно. То певно така місцева особливість, виглядати діловим, але при цьому не шарити навіть в елементарному ))
А ще цікавими є тарифи. Про слово "безліміт" тут ніхто ніколи не чув. Тому тут все обмежене різними цифрами і продається по тарифам, які Саша осмілився назвати "скотськими". Вони дійсно такі. Звичайний найдешевший передоплачений зв'язок тут коштує від 150 до 190 Песо(грн.) в місяць. Тому говорити поки що не спішимо.

Ще мали можливість забігти на базар. Все що тут продається можна сміливо брати і купувати, як нас завірили місцеві знайомі. Фруктів дуже багато і всі незвичні, страшнувато трохи купувати те, що не знаєш. Але взяли манго, яке виявилося надзвичайно смачним. Спробували порівняти із тим манго що куштували в києві, то смак київського нагадував смак сирої картоплі )

Не могли не забігти в маркет. Якщо хто пам'ятає що таке фарбник для води YUPI, то у Мексиці такі штуки ще існують і вибір вражає:

Спецій і приправ тут море. Всі їдять перчене і дуже перчене - піканте. Взяв якось зранку один слабенкий перчик, так сльози наверталися цілий сніданок.

Солодощі - і цим все сказано:

Як завжди - море різних фруктів і перців:




А закінчувалися дні отаким видом на нічне місто.

До нових цікавих мексиканських штук!